«Скульптура - це моя розмова з собою ... питання і відповідь, питання і відповідь», - каже Людмила Давиденко. Після закінчення академії мистецтв вона перетворила свій досвід роботи з керамікою на живопис, хоча кераміка і далі впливає на її творчий процес. У 2017 році вона повернулася до роботи з шамотом, вплітаючи емоції в об'єм. З того часу вона одночасно розвиває живопис і скульптуру, які взаємопов'язані через її власний стиль використання ліній та плексусів, проте кожен твір залишається унікальним.